До Дня пам'яті та примирення і 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Підпільні організації, партизанські, патріотичні групи,
що діяли на території Білопільського району
під час Другої світової війни
У 2021 році виповнюється 76 річниця з дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 82 річниця з початку Другої світової війни – історичного періоду, події якого мали значний вплив на формування світогляду не одного покоління жителів колишнього Радянського Союзу.
Результатами багаторічної роботи шкільних пошукових загонів, краєзнавців-аматорів стали бази даних про ветеранів війни, їхній бойовий шлях. Із плином років зібрані матеріали не втрачають своєї історичної цінності, виховного потенціалу.
В архівах краєзнавчої зали музею А.С. Макаренка відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради зберігаються матеріали, зібрані краєзнавцем Володимиром Григоровичем Хроленком ще у середині ХХ сторіччя, про підпільні організації, партизанські, патріотичні групи, що діяли на території вже колишнього Білопільського району під час Другої світової війни. Ці матеріали – вагомий доказ мужності, сили духу земляків, неоціненне джерело формування національної пам’яті.
Джерела інформації вказано В.Г. Хроленком. Це книга «Сумська область у період Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941 – 1945 років» та матеріали Партійного архіву Сумського ОК КП України, фонд 4, опис 3.
Термінологію збережено.
Підпільна група міста Білопілля.
Основне завдання, яке ставили перед собою підпільники Білопілля – проведення активної антифашистської пропаганди серед населення району, направленої на перешкоджання заходам німецької влади. Секретар підпільного райкому комсомолу Любов Тимофіївна Сердюк (учитель за фахом) об’єднала навколо себе актив із 10 осіб, налагодила зв’язок із партизанським загоном, яким командував Усакович. Отримані від партизан листівки та газети розповсюджували в населених пунктах району. Особливо активними були підпільники Гиря, Мальчевський, Петренко, Подобрій. Вони повідомляли партизан про рух гітлерівських військ, розташування складів тощо.
Партизанська група села Валіївка Верхосульської сільської ради діяла в районі сіл Валіївка, Сульське, Комишанка та станції Вири; створена на початку 1942 року. Керівником групи був дільничий інспектор Штепівського райвідділу міліції Колос Максим Степанович, який діяв за завданням Штепівського РК КП (б) України. Група нараховувала 15 осіб. Причиною припинення діяльності групи стала зрада одного з її членів. Групу було знищено, Колос М.С. загинув смертю героя у червні 1943 року – відстрілювався, залишивши останній патрон для себе.
Наказом начальника Управління охорони громадського порядку виконкому Сумської обласної Ради депутатів трудящих № 286 від 03 листопада 1965 року Колоса М.С. було занесено в списки особистого складу Білопільського райвідділу міліції навічно.
Підпільна партійна організація селища Жовтневе діяла в 1941 – 1942 роках. Її секретарем був Кошевий Трофим Степанович. ЇЇ члени проводили агітаційну роботу серед населення. Мали зброю, боєприпаси – готувалися до збройної боротьби з фашистськими окупантами. На початку 1942 року були видані окупантам. Кошевий Трофим Степанович був розстріляний німецькими загарбниками 16 березня 1942 року.
Патріотичну групу села Річки було створено в лютому 1942 року. Її керівником був Кошарний Іван Ілліч, голова колгоспу. До її складу входило 10 осіб. У червні 1943 року 5 її членів, у тому числі Кошарний Іван Ілліч, були заарештовані. Причина припинення діяльності групи – визволення с. Річки частинами Радянської Армії 3 вересня 1943 року.
Патріотичну групу села Яструбине було створено в 1942 році. Її керівником був Коротченко Єгор Леонтійович. До складу входило 20 осіб. Причина припинення діяльності групи – визволення села частинами Радянської Армії у вересні 1943 року.
У листі до Білопільського райкому комсомолу України від жителів Білопілля Тесленко Л.В. та Науменко О.В., датованим 16 липням 1985 роком, говориться, що 4 квітня 1942 року в Білопіллі німецькими загарбниками за зберігання зброї та зв’язок із партизанами було розстріляно групу комсомольців із 5 осіб, учнів Білопільських середніх шкіл № 2, 3, 66 (4). Місце страти розмивалося потічками весняної води, рідні загиблих тиждень оббивали поріг німецької комендатури щоб отримати дозвіл на поховання розстріляних. Комендант дозволив о 3 годині ночі під наглядом німців здійснити перепоховання.
Рідні відривали закиданих землею комсомольців руками, бо розстріляний Гуленко Ф.В. був засипаний землею у положенні стоячи з піднятими догори руками, повними землі.
Пізніше поблизу братської могили був розстріляний комсомолець Олександр Пономаренко, учень школи № 66 (4).
Після війни на центральному кладовищі Білопілля загиблим було встановлено обеліск. Викарбуваний на ньому напис повідомляє, що тут поховані комсомольці нашого міста, розстріляні фашистами у 1942 році.
Матеріали узагальнила Сидоренко Оксана, консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Білопільської міської ради.
